Тема: Вписанные и описанные окружности в треугольниках и четырехугольниках. Учебная работа № 334189
Тип работы: Курсовая практика
Предмет: Методика преподавания
Страниц: 51
Год написания: 2016
ВВЕДЕНИЕ 3
1.1 Понятие вписанной и описанной окружности 5
1.2 Построение вписанной и описанной окружности в треугольник и четырехугольник 7
1.3 Решение типовых задач по теме «Вписанные и описанные окружности в треугольниках и четырехугольниках» 14
2. Методика изучения вписанной и описанной окружности в треугольник и четырехугольник 19
2.1 Методический анализ учебных программ по данной теме 19
2.2 Методический анализ заданного материала по данной теме 20
2.3 Разработка процедуры изучения вписанной и описанной окружности в треугольник и четырехугольник 25
2.4 Методические аспекты изучения вписанной и описанной окружности в треугольник и четырехугольник 26
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 29
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 30
ПРИЛОЖЕНИЕ 33
Учебная работа № 334189. Тема: Вписанные и описанные окружности в треугольниках и четырехугольниках
Выдержка из похожей работы
Розвиток логічного мислення учнів у процесі вивчення геометрії
…….а їх
класифікація
2.2
Класифікація методів проблемнорозвиваючого
навчання
2.3
Методи логічнодидактичних ігор на
уроках геометрії
РОЗДІЛ
3 РОЛЬ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ШКІЛЬНОГО
УЧБОВОГО ПРОЦЕСУ ВИВЧЕННЯ ГЕОМЕТРІЇ У
РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ
3.1
Роль геометричних означень та понять
3.2
Роль логічних доведень геометричних
тверджень(лем та теорем)
3.3
Роль практичного розв’язування
геометричних задач
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Відомо,
що людина відрізняється від інших живих
істот своїм умінням мислити, думати.
Мислення – це вища форма пізнання світу.
Свої думки людина виражає за допомогою
мови. Навіть тоді, коли людина міркує
„про себе”, вона неодмінно оформляє
думки словами. Психологи називають це
внутрішньою мовою.
Всебічні
дослідження привели вчених до висновку,
що мислення і мова становлять нерозривну
єдність. Якщо ж проаналізувати мову
довільної групи людей, то можна помітити,
що вона не однакова: одні люди виражають
свої думки лаконічно, чітко, зрозуміло,
обгрунтовано, інші – розпливчасто, не
завжди зрозуміло. Про перших часто
говорять, що вони мислять логічно, про
других цього сказати не можна. Звичайно,
кожний з нас хотів би мислити логічно.
Слово „логічно” походить від терміна
„логіка”. Логікаце наука про форми і
закони мислення. Хоч мислення має
надзвичайно складну структуру, стародавні
мислителі помітили, що значну частину
умовиводів ( висновків) ми робимо за
стандартними схемами, незалежними від
того конкретного матеріалу, яким
оперуємо. Так, закон силогізму , яким ми
часто користаємося, твердить: „з
істиності тверджень „
суть
”
і „
суть
”
випливає істинність твердження „
суть
”
незалежно від того, які об’єкти позначено
буквами
,,.
Близько
2,5 тисячі років тому в Індіїї, Китаї і
Греції мислителі й філософи почали
систематично вивчати загальні форми
логічних умовиводів. Особливо вплинула
на формування логіки як науки і на її
дальший розвиток давньогрецька формальна
логіка, розвинута Платоном , Арістотелем
і стоїками. Велике значення для її
розвитку мали праці великого грецького
мислителя Арістотеля (384322 рр. до н.е.), в
яких він показав що правильні міркування
підпорядковані невеликій кількості
законів, які не залежать від змісту
висловлень, а тільки від їх форми.
Тому
традиційну, Арістотелеву, логіку
називають ще формальною, а Арістотеля
вважають батьком формальної логіки.
Він розвинув її настільки
…
