Курсовая Личностные и мировоззренческие основы правдивости и лживости как черт характера. Учебная работа № 114386

[Количество страниц учебной работы: 44,7
Содержание:
«ВВЕДЕНИЕ 1
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИЗУЧЕНИЯ ЛИЧНОСТНЫХ И МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКИХ ОСНОВ ПРАВДИВОСТИ И ЛЖИВОСТИ КАК ЧЕРТ ХАРАКТЕРА 4
1.1. Исторический аспект изучения лжи и правдивости 4
1.2. Сущность феноменов лжи и правдивости в психологии 9
1.3. Детерминанты порождения лжи 16
ГЛАВА 2. ЭМПИРИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ЛИЧНОСТНЫХ И МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКИХ ОСНОВ ПРАВДИВОСТИ И ЛЖИВОСТИ КАК ЧЕРТ ХАРАКТЕРА 20
2.1. Методы и организация исследования 20
2.2. Результаты исследования 23
2.3. Анализ и интерпретация результатов исследования 23
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 34
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ 38
ПРИЛОЖЕНИЯ А 40
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ

1. Бурно М. Е. О характерах людей. – Изд. 3-е, испр. и доп. – М.: Академический проект; Фонд «Мир», 2008. – 639 с.
2. Грушко Н.В. Психология лжи как новое направление исследования в социальной психологии (из опыта преподавания спецкурса «психология лжи») // Вестник Омского университета. Серия: Психология. – 2009. – № 2. – С. 38-43.
3. Дик А.О. Истоки формирования склонности к обману и манипуляция сознанием // Научные проблемы гуманитарных исследований. – 2011. – № 2. – С. 252-256.
4. Знаков В.В. Классификация психологических истинных и неистинных сообщений в коммуникативных ситуациях // Психологический журнал. – 1999. – № 2. – С. 54-65.
5. Знаков В.В. Макиавеллизм и феномен вранья // Вопросы психологии. – 1999. – № 6. – С. 59-70.
6. Знаков В.В. Неправда, ложь и обман как проблемы психологии понимания // Вопросы психологии. – 1993. – № 2. – С. 9-16.
7. Знаков В.В. Психология понимания правды. – СПб.: Алетейя, 1999. – 324 с.
8. Исследуем ложь. Теории, практика обнаружения / Под ред. – М. Льюиса, К. Саарни. – СПб.: Прайм -ЕВРОЗНАК, 2004. – 288 с.
9. Козулева А.А. Эволюция понимания и определения истины и лжи в историко-философском познании // Сибирский юридический вестник. – 2007. – № 3. – С. 68-72.
10. Комарова А.В. Имплицитное отражение лживого человека в сознании учащихся разного возраста // Гуманитарный вектор. Серия: Педагогика, психология. – 2009. – № 1. – С. 70-73.
11. Мухина В., Хвостов А. Отчуждение от других: лжецы и предатели // Развитие личности. – 2011. – № 3. – С. 12-39.
12. Олейник Ю.Н. Проблемы отношения ко лжи в современной психологии. – М.: Институт Молодежи, 2000. – 134 с.
13. Симоненко С.И. Психологические основания оценки ложности и правдивости сообщений // Вопросы психологии. – 1998. – № 3. – С. 78-84.
14. Чернецкая Н., Терентьева Н.В. Почему люди лгут? // Инновационные проекты и программы в образовании. – 2008. – № 3. – С. 57-63.
15. Щербатых Ю. Искусство обмана. – СПб: Классика, 1997. – 345 с.
16. Экман П. Психология лжи. – СПб.: Питер, 2003. – 272 с.

»
Стоимость данной учебной работы: 975 руб.

 

Учебная работа № 114386. Курсовая Личностные и мировоззренческие основы правдивости и лживости как черт характера

Выдержка из похожей работы

…ограми
2. Планування і складання розкладу по розробці програмних засобів
3. Інструментальні системи технології програмування
4. Практичне завдання
Список використаної літератури
Рецензія
1. Контроль структури програми
Для контролю архітектури програмного
забезпечення використовується суміжний контроль і ручна імітація.
Суміжний контроль архітектури програмного
забезпечення зверху — це її контроль розроблювачами зовнішнього опису,
розроблювачами специфікації якості і розроблювачами функціональної специфікації.
Суміжний контроль архітектури програмного забезпечення знизу — це її контроль
потенційними розроблювачами програмних підсистем, що входять до складу
програмного забезпечення відповідно до розробленої архітектури.
Ручна імітація архітектури програмного
забезпечення виконується аналогічно ручної імітації функціональної
специфікації, тільки метою цього контролю є перевірка взаємодії між програмними
підсистемами. Так само як і у випадку ручної імітації функціональної
специфікації програмного забезпечення повинні бути спочатку підготовлені тести.
Потім група розроблювачів повинна для кожного такого тесту імітувати роботу
кожної програмної підсистеми, що входить до складу програмного забезпечення. При
цьому роботу кожної підсистеми імітує один який-небудь розроблювач (не автор
архітектури), ретельно виконуючи усі взаємодії …