Тема: Основные тенденции и проблемы современного общества в эпоху четвертой промышленной революции. Учебная работа № 311114
Тип работы: Контрольная работа, реферат (практика)
Предмет: Социология
Страниц: 10
Год написания: 2019
ВВЕДЕНИЕ 3
Основная часть 4
1. Основные тенденции современного общества в эпоху четвертой промышленной революции 4
1.2. Основные проблемы современного общества в эпоху четвертой промышленной революции 7
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 10
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 11
Учебная работа № 311114. Тема: Основные тенденции и проблемы современного общества в эпоху четвертой промышленной революции
Выдержка из похожей работы
Основні тенденції сучасні культурні ситуації України
……. тобто використання його щодо
процесів розвитку і вдосконалення
взагалі, розпочалось на рубежі ХVІІІ-ХІХ
століть, а разом з цим розпочалась і
багатоманітна і заплутана сучасна
історія слова культура. В кінці ХVІІІ
ст. німецьким науковцем І.Гердером
(1744-1803 рр.) була зроблена інновація
стосовно вивчення культури: він повів
мову не про культуру, а про культури (у
множині). Іншим важливим нововведенням,
запропонованим дещо пізніше, стало
характерне для Німеччини протиставлення
культури і цивілізації.
Але
повернемось до витоків соціології
культури. Хоча соціологічний аналіз
культури започаткували ще О.Конт,
М.Вебер, Е.Дюркгейм, П.Сорокі, Самнер та
ін., самостійною галуззю соціології
вона стає в 60-70-і рр. ХХ ст. Значним є
внесок в розвиток соціології культури
К.Маннгейма, Г.Зіммеля, Еліаса, Й.Вайса,
П.Бурд’є та ін. В межах марксистської
соціології соціологію культури розвивали
такі російські соціологи, як Л.Н,Коган,
Н.І.Арнольдов, В.І.Болгов, Є.В.Соколов,
В.І.Толстих, В.Б.Чурбанов, А.Л.Вахметс,
Д.І.Волков, Ю.А.Лукін, Л.Г.Іонін та ін. В
Україні протягом останніх декілька
десятиліть активно розробляються
прикладні проблеми соціології культури
М.В.Гончаренко, В.П.Івановим, Є.К.Бистрицьким,
Г.М.Сивоконем, Л.А.Азою, Л.В.Сохань,
О.М.Семашко, Н.О.Побєдою та ін. Певного
розвитку набули дослідження окремих
сфер культури – соціологія літератури,
соціологія театру, соціологія кіно,
соціологія музики, соціологія вільного
часу, соціологія художньої культури,
соціологія книги і читання та ін.
Для
більшості представників соціології
культури, яка існувала в радянські часи,
характерним було те, що вона:
досить
вузько визначала свій предмет,
обмежувалась аналізом діяльності
установ культури, вивченням сприйняття
художніх творів і смакових переважань
різних груп і верств;
або
(в тому випадку, коли вони ставили більш
масштабні завдання) у своїх теоретизуваннях
не виходила за межі ідей про базис і
надбудову, про первинність і вторинність,
про відносну автономність культури і
т.д.
В
більшості праць зарубіжних і вітчизняних
соціологів культура розглядалась як
епіфеномен соціального.
Панувала ідея про так званий культурний
лаг – відставання
культури від розвитку суспільства. Це
ідея приховано регулювала ставлення
соціології до культури, відсувала на
другий план всю пов’язану
з культурою проблематику. На перший
план висувались проблеми соціальної
структури, соціаль
…