Тема: Диагностические критерии и психологические последствия ПТСР. Учебная работа № 327207

Тип работы: Контрольная работа, реферат (теория)
Предмет: Психология
Страниц: 15
Год написания: 2015
СОДЕРЖАНИЕ

ВВЕДЕНИЕ 3
1. Диагностические критерии ПТСР в классификациях психических и поведенческих расстройств 4
2. Типы травматических ситуаций 8
3. Эпидемиология 10
4. Характеристика психических функций при ПТСР 12
5. Семейный и интерперсональный контекст 15
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 18
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 19

Стоимость данной учебной работы: 300 руб.

 

Учебная работа № 327207. Тема: Диагностические критерии и психологические последствия ПТСР

Выдержка из похожей работы

…

Обґрунтування судово-медичних діагностичних критеріїв визначення ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів

……. усіх
травматичних ушкоджень тіла людини, що
обумовлено його анатомічною будовою,
локалізацією та безпосереднім контактом
із зовнішнім середовищем (Патякина
О.К., Федорова О.В., Воронин М.С., 2000;
Полякова Е.П., 2006; Мішалов В.Д., 2006;
Бурчинський В.Г., 2007; Борисенко О.Н., Сушко
Ю.А., Сребняк И.А. и др., 2007). Наявність
пневматичних осередків у скроневій
кістці знижує її стійкість до зовнішніх
впливів (Преображенский Н.А., 1988).
Лабіринтова артерія являє собою тонку
судину, що легко піддається коливанням
при травматичному впливі, а колатеральний
кровообіг лабіринту розвинений
недостатньо (Ланцов А.А., 1993; Кунельская
Н.Л., 1995; Ривин Д.Л., 2000). Нейросенсорні
елементи кортієва органа завитка також
мають підвищену чутливість до зовнішніх
впливів та слабку клітинну регенераторну
здатність (Журавский С.Г., Лопотко А.И.,
Томсон В.В. и др., 2004). Посттравматичні
кохлеарні неврити (ПКН) становлять 15%
випадків від усіх ургентних ушкоджень
внутрішнього вуха і 0,75% — від усіх
ургентних ушкоджень ЛОР-органів (Пальчун
В.Т., Крюков А.И., Кунельская Н.Л., 2006).

Судово-медична
експертиза травм вуха становить 3,1% від
загальної кількості експертиз із приводу
тілесних ушкоджень та 23,9% від загальної
кількості експертиз із приводу травм
ЛОР-органів і займає друге місці після
травм носа (71,7%) (Громов А.П., 1952; Коврыжных
И.Д., Коврыжных Д.А., 2001; Swift B., Rutty G.N., 2003).
При судово-медичній експертизі переважають
травми вуха у осіб чоловічої статі —
69%. Аналіз вікового розподілу травм вуха
виявив їх переважання у осіб 19-30 років
(32,4% випадків). У структурі травм вуха
локальні механічні ушкодження слухового
аналізатора, які призводять до розвитку
ПКН становлять до 10,4% випадків.

Питома
вага експертиз із приводу черепно-мозкової
травми (ЧМТ), яка в 70-75% випадків може
ускладняться розвитком ПКН, становить
12,7% від загальної кількості експертиз
із приводу визначення ступеня тяжкості
тілесних ушкоджень (Пашинян Г.А., Тучик
Е.С., Колбина Е.Ю., 2000; Ольховский В.А. и
др., 2006). Переломи скроневої кістки
зустрічаються в 1,6% обстежених із приводу
ушкоджень органа слуху. Нерідко
судово-медичну експертизу із приводу
ПКН проходять діти (Громов А.П., 1952).

Разом з
тим до останнього часу відсутні чіткі
діагностичні судово-медичні критерії,
що дозволяють об’єктивно оцінити ступінь
тяжкості такої травми. Немає однакових
вимог до обсягу досліджень пост
…