Реферат Фрейд Тотемы и табу. Массовая психология и анализ человеческого Я. Учебная работа № 117521
Количество страниц учебной работы: 19,5
Содержание:
СОДЕРЖАНИЕ
ВВЕДЕНИЕ 2
1. ФРЕЙД: ТОТЕМЫ И ТАБУ 4
2. МАССОВАЯ ПСИХОЛОГИЯ И АНАЛИЗ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО Я 14
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 17
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ 18
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Арендт Х. Истоки тоталитаризма, М., 1996.
2. Арендт Х. Массы и тоталитаризм //Вопросы социологии, 1992, №2.
3. Белл Д. Конец идеологии //Новое время, 1990, №27.
4. Ионин Л.Г. Масса и власть (политическая антропология Э.Канетти) // Валасть. Очерки современной политической философии Запада, М., Наука, 1989.
5. Канетти Э. Гитлер по Шпееру //Канетти Э. Человек нашего столетия, М., 1990.
6. Канетти Э. Масса и власть. Москва, 1997.
7. Косич И.В., Мишкинене Ю.Б. Ханна Арендт. Философия и политика //Вестник Московского университета, серия Философия, 1991, №6.
8. Лебон Г. Психология толп, Москва, Институт психологии РАН, 1998.
9. Лебон Г., Толпотворение, Новое время, №3, 1994, стр. 63;
10. Майский В.И., Фрейдизм и религия. Критический очерк. М., 1930.
11. Московичи С. Век толп, Москва, 1996.
12. Одайник Д.В. Психология политики, М., 1996.
13. Ортега-и-Гассет Х., Восстание масс, «Дегуманизация искусства» и другие работы, Сборник, стр. 40-228, М., Радуга, 1991;
14. Райх В. Психология масс и фашизм, Санкт-Петербург, 1997.
15. Токарев С. А., История зарубежной этнографии. М.: Высшая школа 1978
16. Фрейд З. Массовая психология и анализ человеческого «Я» //Фрейд З. Труды разных лет, книга 1, Тбилиси, 1991.
17. Фрейд З., Психология масс и анализ человеческого Я, Минск, Беларусь, 1991;
18. Фрейд З., Тотем и табу. М.: Олимп — Аст, 1997.
19. Юнг К. Проблема души современного человека //Юнг К. Архетип и символ, М., 1991.
20. Юнг К.Г., Психология бессознательного, М., Канон, 1994
21. Ясперс К. Духовная ситуация времени //Ясперс К. Смысл и назначение истории, М., 1991.
22. Ясперс К. Философская автобиография, Екатеринбург, 1997.
Учебная работа № 117521. Реферат Фрейд Тотемы и табу. Массовая психология и анализ человеческого Я
Выдержка из похожей работы
справжній переворот у психології і знайшло своє відображення у філософії,
соціології, релігієзнавстві. І хоча концепції Фрейда неодноразово піддавали
критиці, вони до сьогодні не втратили свого значення.
Фрейд — засновник психоаналізу,
автор так званої психоаналітичної концепції релігії. У спрощеному вигляді цю
концепцію розуміють як спробу довести, що релігія є нічим іншим як неврозом
нав’язливих станів.[4, c.11]
Проте, на мою думку, це розуміння концепції притаманне або тим, хто намагається
довести шкідливість релігії, або критикам Фрейда, оскільки він сам наголошував
на суттєвих відмінностях релігії та неврозу, про що йтиметься далі. Ім’я
Фрейда відоме широким масам в зв’язку з тим, що він
надавав великого значення переживанням сексуального характеру і спочатку його
теорія базувалася саме на тому, що невроз виникає внаслідок подалення
заборонених бажань. Проте він переглянув свою теорію в зв’язку з тим, що під
час війни йому доводилося зтикатися з неврозами у солдатів, не викликаними
сексуальними перживаннями. Так у концепції Фрейда з’явився ще один елемент,
потяг, закладений природою у людину з самого її народження — потяг до
смерті. Тим самим доводилося, що агресивність закладена у людині з самого
народження, а не набувається в процесі життя. [1, c.22]
Проте не це є головним у вченні
Зиґмунд…
