Тема: Виды и формы контроля в обучении иностранному языку.. Учебная работа № 334694

Учебная работа № 334694. Тема: Виды и формы контроля в обучении иностранному языку.

Выдержка из похожей работы

…

Види та форми зайнятості населення

…….в досягнення виробництва. Зайнятість
об’єднує виробництво і споживання, а її
структура визначає характер їхніх
взаємозв’язків.

Соціальна
сутність
зайнятості відображає потребу людини
в самовираженні, а також у задоволенні
матеріальних і духовних потреб через
дохід, який особа отримує за свою працю.

Згідно
із законом України “Про зайнятість
населення” до
зайнятого населення
належать громадяни нашої країни, які
проживають на її території на законних
підставах, а саме:

• працюючі
за наймом на умовах повного або неповного
робочого дня (тижня) на підприємствах,
установах, організаціях незалежно від
форм власності, у міжнародних та іноземних
організаціях в Україні та за кордоном;

• громадяни,
які самостійно забезпечують себе
роботою, включаючи підприємців, осіб,
зайнятих індивідуальною трудовою
діяльністю, творчою діяльністю, члени
кооперативів, фермери та члени їхніх
сімей, які беруть участь у виробництві;

• вибрані,
призначені або затверджені на оплачувану
посаду в органах державної влади,
управління чи в суспільних об’єднаннях;

• громадяни,
які служать у збройних силах, прикордонних,
внутрішніх, залізничних військах,
органах національної безпеки та
внутрішніх справ;

• особи, які
проходять професійну підготовку,
перепідготовку та підвищення кваліфікації
з відривом від виробництва; які навчаються
у денних загальноосвітніх школах,
середніх спеціальних та вищих навчальних
закладах;

• зайняті
вихованням дітей, доглядом за хворими,
інвалідами та громадянами похилого
віку;

• працюючі
громадяни інших держав, які тимчасово
перебувають в Україні і виконують
функції, не пов’язані із забезпеченням
діяльності посольств і місій.

Згідно з
одним із уявлень, яке можна знайти в
нашій економічній літературі, форми
зайнятостi являють собою органiзацiйно-правовi
способи та умови використання людської
працi й розрізняються мiж собою:

— нормами
правового регулювання тривалостi та
режимiв працi, згідно з якими робочий
день може бути повним або неповним, а
режими працi та вiдпочинку — жорсткими
або гнучкими;

— регулярнiстю
трудової дiяльностi, яка може бути
постiйною, тимчасовою, сезонною або
епiзодичною;

— мiсцем
виконання роботи — на пiдприємствi або
вдома;

—
статусом дiяльностi, вiдповiдно до якої
прийнято видiляти основну, додаткову,
вторинну та спецiальну зайнятiсть
(Шевченко Л. С. Занятость в рыночной
экономике // Бизнес-информ. —2005. — № 1.,
С. 23).

Згідно з
інши
…