Тема: Традиции духовничества в Казанской духовной академии в середине XIX — начале XX в.в.. Учебная работа № 353136

Учебная работа № 353136. Тема: Традиции духовничества в Казанской духовной академии в середине XIX — начале XX в.в.

Выдержка из похожей работы

…

Культурологія. Курс лекцій

…….
© Чебанова О. Є.,
2007
© Київський
міжнародний університет, 2007

>>>>>>>>>>>
ОРІЄНТОВНИЙ
ЗМІСТ
ЛЕКЦІЙНИХ
ТЕМ

>>>>>>>>>>>

МЕТА І
ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Метою
курсу “Культурологія” є дати загальне
поняття студентам-першокурсникам про
існування не тільки багатьох культур
в історії світової цивілізації, а й
довести їхню унікальність. Таке завдання
ставить низку проблем: який зв’язок
між людиною, природою і культурою, чи
впливає культурний процес на суспільну
динаміку, що дає культурі історичний
рух, що означає розрив соціального і
культурного циклів, який намітився у
ХХ столітті?
Поставити
ці питання можливо, спираючись на
дослідження сучасних культурологів і
культурфілософів: М. М. Бахтіна,
В. Біблера, В. Бібіхіна, О. Ф. Лосєва
та інших. Значна увага у викладанні
курсу надається теорії культурно-теоретичних
типів, такій, як вона існує з часів
М. Данилевського і О. Шпенглера.
Концептуальною
основою викладання курсу є розуміння
культури як соціального явища, що
передбачає її дослідження через світогляд
людини, а світогляд виявляється перш
за все у творчості: науковій, художній,
мовній тощо.
У
результаті вивчення курсу студенти
повинні:
знати:

основні
поняття культурології;
логіку,
структуру і функції культури в суспільстві
і житті особистості;
особливості
культури регіонів;
особливості
розвитку української культури;
застосовувати
отримані знання для аналізу і практичного
використання у мовах соціокультурної
трансформації українського суспільства.

вміти:

вирізняти
культурно-історичні типи;
аналізувати
особливості світоуявлення, що
відобразилося в культурних епохах;
інтерпретувати
“культурний текст” з точки зору
притаманного йому світогляду.

ТЕМА №1.
СУЧАСНІСТЬ
ЯК ДОБА ПЕРЕХІДНОСТІ.
ЦИВІЛІЗАЦІЯ
XX СТОЛІТТЯ Й ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ

Мислителі ХХ –
початку ХХІ століття говорять про
перехідність як основну рису сучасної
історії і культури. Ще початок ХХ ст.
пов’язаний з переживанням історії як
перехідної доби, кінець ХХ ст.
продемонстрував те ж саме. Є суттєва
різниця між динамізмом Нового часу і
безпрецедентною ситуацією ХХ ст.,
коли мова йде про розрив, порушення
наслідування, переоцінку усіх традиційних
цінностей.

Сучасна ситуація
позначає тенденції кризи людини.
Погрозливу картину сучасного світу
першим намалював
Фрідріх Ніцше.
Основні риси, які характеризують
катастрофу культури, такі:

освіта
підмінюється порожнім знанням;
нудьга

…