Тема: Я — концепция и защитные механизмы личности. Учебная работа № 326372

Учебная работа № 326372. Тема: Я — концепция и защитные механизмы личности

Выдержка из похожей работы

…

Концепція меж зростання і теорія сталого розвитку

…….робництва. Концепція
виникла при комп’ютерному моделюванні
глобального розвитку. Вперше ідея була
сформульована у роботі Дж. Форрестера
«Світова динаміка» (1971). Власне ж
концепція «меж зростання» («меж
розвитку») була розроблена Римським
клубом під керівництвом американського
вченого Д. Медоуза (D. Meadows), який своєю
роботою «Межі зростання населення
земної кулі» (1972) намагався довести,
що розвиток людства на основі виключно
індустріальної моделі обмежений
вичерпними ресурсами. Обсяг цих
ресурсів, особливо викопних
(паливно-енергетичних, металорудних,
хімічних та ін.), обмежений у глобальному
та особливо регіональному масштабах.
Отже, якщо зростатиме їх споживання, то
десь на початку другої чверті ХХІ
століття почнеться поступовий занепад,
особливо промислово розвинених країн.
А із середини ХХІ століття настане
швидка деградація господарського
потенціалу людства, всесвітня екологічна
та соціально-економічна криза, виходу
з якої немає. Техносфера витіснить
біосферу. Людство загине. Пануючим видом
у техносфері стане андроїд або взагалі
кіборг.

Концепція меж зростання сприяла
розвінчанню поширеного технократичного
міфу про безмежне економічне зростання,
яке є засобом вирішення всіх проблем;
а також привернула увагу світової
громадськості до кризових процесів,
пов’язаних із споживацьким відношенням
до природних ресурсів. Але для цієї
концепції характерна недооцінка
можливостей соціальних змін у світі,
екстраполяція негативних тенденцій
історично конкретної ситуації на
перспективу розвитку людства в цілому.
Отже, слід визнати, що ця концепція не
враховує принаймні таких чинників:

на зміну індустріальній може
прийти постіндустріальна (інформаційна)
епоха. Тобто людство не зобов’язано
розвиватися тільки прямолінійно. А
отже, потреби його у викопних та інших
природних ресурсах не повинні зростати
виключно пропорційно до розвитку
індустріальної сфери;

одні види обмежених (вичерпних)
ресурсів поступово замінюватимуться
іншими, зокрема відновлюваними і
невичерпними, збільшуватиметься
коефіцієнт корисної дії різних технічних
засобів, що прямо чи опосередковано
використовують природно-ресурсний
потенціал планети.

Нарешті, наприкінці
90-х років ХХ століття з’являється
геоекологічна концепція
ландшафтного розмаїття.
Спочатку вона формувалася лише у річищі
фізичної географії. Деградація природного
довкілля зменшує розмаїття (зникають
окремі вид
…