Тема: Проблемы толерантности в современной России . Учебная работа № 323961

Учебная работа № 323961. Тема: Проблемы толерантности в современной России

Выдержка из похожей работы

…

Проблеми толерантності

……. терпимості щодо
релігійних меншин та сект унаслідок
протестантської Реформації. В історичному
плані він зіходить до підтримки практики,
яка забороняє релігійну дискримінацію,
до якої пізніше додалася заборонна на
етнічну дискримінацію; у наш час цей
термін все частіше використовується
для позначення широкого кола терпимого
ставлення до практики та соціальних
груп чи політичних партій або ідей, які
багато хто вважає неприйнятними.

Тепер цей
термін використовується для позначення
широкого кола терпимого ставлення до
способу життя та існування соціальних
груп, політичних партій або ідей, які
дехто вважає неприйнятними. Серед інших
найчастіше йдеться про релігійну,
національну, расову, політичну
толерантність, толерантність до
конкретної статі (чоловічої або жіночої),
до сексуальних меншин, до опонентів,
інвалідів, психічно хворих і т. ін.
Зазвичай принцип толерантності не
визнають релігійні фундаменталісти,
расисти, сексуальні шовіністи, радикальні
націоналісти, ксенофоби, етноцентристи.
Тоталітарні та авторитарні суспільства
також великою мірою нетолерантні до
тих чи інших соціальних груп або поглядів.

Приклади
толерантності: батьки миряться з певною
поведінкою своїх дітей; людина терпить
слабкості іншої людини; монарх терпить
інакомислення; релігійна течія терпимо
ставиться до гомосексуалів; держава
визнає релігійні меншини; суспільство
терпимо ставиться до певних форм
девіантної поведінки.

Проблематичність
толерантності

Щодо поняття
толерантності і досі точаться дискусії.
Позиції розділяються на дві протилежні:

 цей
термін є попереднім та, хоч і є історично
справедливим, однак має бути уточнений
або замінений на більш позитивний та
супроводжуватись чіткою оцінкою
плюралізму та різноманіття;

 він є
абсолютним концептом, що важливий для
існування суспільства та обмеження
дискримінації.

Також дискусії
точаться з приводу міри толерантності
– якою мірою і в яких ситуаціях
толерантність має бути присутня.
Проблематичною є повна (радикальна)
толерантність, яка вимагає толерантності
навіть до радикалів, що потенційно
становлять загрозу для дотримання прав
частини громадян або стабільності
соціальної системи.

Ефективна
толерантність неминуче повинна бути
абсолютною, і, щоб дієво виконувати свої
функції – бути примусом, бути нетолерантною
до нетолерантності. К. Поппер (Karl Popper)
це визначив як «парадокс терпимості»:
«необмежена терпимість повинна привест
…