Курсовая на тему: Агробіологічні основи технології вирощування озимого жита. Скачать бесплатно. Фрагменты работы: 1. Вступ
2. Ботаніко-біологічна характеристика озимого жита
2.1. Ботанічна характеристика
2.2. Біологічні особливості
2.3.Стан вивчення одного з агротехнічних заходів по вирощуванню озимого жита (огляд літератури)
3. Районовані сорти (гібриди) та їх характеристика
4. Ґрунтово-кліматична характеристика зони
4.1. Кліматичні умови
4.2. Ґрунтові умови
5. Система агротехнічних заходів, які забезпечують отримання високих врожаїв
5.1. Місце в сівозміні та попередники
5.2. Система основного обробітку ґрунту
5.3. Система удобрення
5.4. Передпосівний обробіток ґрунту
5.5. Підготовка насіння до сівби
5.6. Сівба
5.7. Догляд за посівами
5.8. Збирання врожаю та боротьба з втратами
5.9. Первинна доробка врожаю
6. Технологічна карта вирощування культури
7. Висновки
8. Список використаної літератур Вступ
Жито належить до роду Secale L., що містить 13 видів, зокрема 11 диких, 1 — сорнопольовой (S. Segetale Zhukk.) і 1 — культурний ( S. Cereale L.).Назва роду жита Secale — похідне від слова Seda — серп. Цей корінь зустрічається в кельтських, німецьких і слов’янських мовах. Процес формування іржі виду S. Cereale L. був тривалим, обумовлений поряд біологічних особливостей цієї рослини. З них головна — це менша, ніж у пшениці, вимогливість до умов зростання. Крім того, жито по морфологічних і біологічних особливостях має деякі переваги перед озимою пшеницею і озимим ячменем, в посівах яких формувалося жито. При просуванні озимої пшениці і озимого ячменю з півдня на північ, схід, захід і у високогірні райони з ними, природно, потрапляло в ці зони сорнопольове жито виду S. Segetale L. Завдяки невибагливості і витривалості вона поступово витісняла пшеницю в північних і високогірних районах і сама ставала культурною рослиною. Отже, сучасне культурне посівне жито — це той матеріал, який століттями відбирався з сорнопольового жита. Виділившись в чисту культуру, озиме жито вже під впливом людини набуло тих якостей, які їй властиві в даний час.
Озиме жито в нашій країні є другою важливою після пшениці культурою. Продовольча цінність його визначається значним вмістом в зерні білків (12,8%) та вуглеводів (69,1%).
Наявність у житньому хлібі повноцінних білків, багатих на незамінні для людей амінокислоти, особливо на лізин, аргінін та ін., великої кількості легкозасвоюваних вуглеводів, а також дуже важливих вітамінів (А, В1, В2, В3, В6, РР, С), значна калорійність (1 кг житнього хліба забезпечує людину 2481,2 ккал) свідчать про його високу поживність як продукту харчування, особливо при виконанні людиною фізичної праці. Слід додати також, що, з’їдаючи 500 г житнього хліба, людина повністю забезпечує себе залізом і фосфором та на 40% — кальцієм.
У складі зерна жита є ненасичені жирні кислоти, що здатні розчиняти холестерин в кровоносній системі людини, який викликає важке захворювання – атеросклероз. Завдяки цьому лікарі рекомендують людям старшого віку вживати житній хліб як профілактичний засіб від можливого захворювання.
Житній хліб має підвищену кислотність, яка зумовлена життєдіяльністю молочних бактерій. Це надає йому приємного смаку і запаху та інших цінних кулінарних ознак.
Проте в зерні жита менше, ніж пшениці, міститься клейковини (8 – 26%), яка, крім того, більш рухлива і гірше розтягується. Тому житній хліб менш об’ємний і швидше черствіє.
Зерно жита використовується і для технічних цілей. Воно переробляється на спирт, крохмаль, патоку. Із соломи виготовляють оцтову кислоту, лігнін, целюлозу та ін. Житнє борошно часто використовують як домішку до пшеничного при випіканні популярних сортів хліба. Наприклад, відомий Український хліб залежно від сорту має у своєму складі від 80 до 20% житнього та від 20 до 80% пшеничного борошна.
Озиме жито є також цінною кормою культурою. У тваринництві у вигляді концентрованого корму використовують житні висівки та кормове борошно, які містять 11 – 12% білків і добре засвоюються тваринами. Сіють озиме жито на зелений корм, яким забезпечують велику рогату худобу в ранньовесняний період. Нерідко озиме жито вирощують і на сіно. Солому жита використовують як грубий корм у вигляді запареної січки, а також для виготовлення парникових мат, корзин, паперу.
Агротехнічне значення жита полягає в здатності пригнічувати бур’яни внаслідок великої кущистості і швидкого росту. Озиме жито на зелений корм є добрим попередником для озимої пшениці, а на зерно для просапних і ярих культур.
Посівна площа жита в Україні становить по роках 500 – 700 тис. га, що недостатньо для потреб народного господарства. Поширене в основному на Поліссі і в Лісостепу України. Має значне поширення у Німеччині, Франції, Польщі, Швеції, Норвегії, у США, Канаді. Загальна світова площа озимого жита сягає 30 млн. га.
…
Диплом прислал: Георгий. Скачать всю работу: СКАЧАТЬ ТУТ
|