Реферат Путешествие Марко Поло. Учебная работа № 193300

Количество страниц учебной работы: 29,3
Содержание:
Введение 3
Глава 1. Путешествие Марко Поло 5
Глава 2. Из Ормуза в Китай 16
Глава 3. М.Поло при дворе хана Хубилая 23
Заключение 27
Список использованных источников: 29
Список использованной литературы: 29
Стоимость данной учебной работы: 390 руб.

 

Учебная работа № 193300. Реферат Путешествие Марко Поло

Выдержка из похожей работы

…….

Біографія Марко Вовчок (1833—1907)

…..культури українського народу), після чого
поселяється в Орлі, в сім’ї материної сестри К.П.Мардовіної на правах бідної
родички, виховательки тітчиних дітей. У салоні Мардовіної, де збиралися
представники російської інтелігенції, зокрема й відомі письменники,
фольклористи, композитори, Марія зустрілася з українським фольклористом і
етнографом Опанасом Маркевичем, колишнім студентом Київського університету,
висланим до Орла за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. 1851
року Марія одружується з ним і виїжджає на Україну.
Творчий ентузіазм
чоловіка та його друзів став одним із стимулів фольклористичної й
письменницької діяльності Марка Вовчка в 50-х — на початку 60-х років. Вона
досконало вивчила життя, культуру, мову українського народу.
Марковичі проживають у Чернігові,
в Києві. Разом з чоловіком, а потім і сама записує Марія з уст народу пісні,
прислів’я, збирає матеріал до словника української мови.
Перші її оповідання
вийшли в Петербурзі 1857 року окремою збіркою під назвою «Народні
оповідання Марка Вовчка». Шевченко, прочитавши «Народні
оповідання», зазначив у щоденнику: «Яке піднесено прекрасне створіння
ця жінка!.. Необхідно буде їй написати листа і дякувати їй за радість, яку дало
читання її натхненної книги».
Марко Вовчок пише повість
«Інститутка», розпочинає оповідання «Ледащиця». З-під її
пера з’являються оповідання російською мовою («Игрушечка»,
«Маша», «Саша», «Катерина» тощо), які виходять
1859 року окремою збіркою «Рассказы народного русского бита».
Завдяки своєму ідейному
вчителю й натхненникові Шевченку, письменниця ввійшла в коло революційних
демократів. Великий поет на згадку про їх першу зустріч написав славнозвісний
вірш «Марку Вовчку» («Недавно я поза Уралом…»), де
говорить про письменницю як про молоду силу, надію, зорю передової української літератури.
До Шевченка Марко Вовчок зверталася за творчими порадами, присвятила йому свою
повість «Інститутка». Шевченко подарував їй «Кобзаря»,
написом: «Моїй єдиній доні Марусі Маркевич. Її рідний, і хрещений батько
Тарас Шевченко». Навесні 1859 року Марко Вовчок виїжджає за кордон на
лікування та з метою зустрічі з передовими людьми Європи. Спочатку вона разом з
родиною перебуває в різних містах Німеччини, відвідує інші європейські країни;
а після від’їзду Опанаса Маркевича до Росії письменниця проживає переважно в
Парижі. Цей період її життя винятково наснажений зустрічами, спілкуванням з
багатьма літераторами, вченими, художниками, громадськими діячами. З перших
днів перебування за кордоном Марко Вовчок наполегливо займається творчою
роботою, Тут закінчені «Ледащиця» й «Пройдисвіт», написані
«Два сини», «Три долі», «Павло Чорнокрил»,
історичні повісті й оповідання «Кармелюк», «Невільничка»,
«Маруся. Марко Вовчок зазнала багато прикрощів. Постійна боротьба з
цензурою, невдачі з видавничими справами, важке матеріальне становище, загрози
з боку царської охранки — все це змусило письменницю назавжди покинути
Петербург. 1878 року із своїм другим чоловіком М. Д. Лобачем-Жученком (Опанас
Маркевич помер 1867 р. в Чернігові) та онуком Борисом вона виїжджає до Ставрополя,
потім проживає в Новоросійську, на Україні (м. Богуслав), у Саратові, знов на
Ставропольщині. У період після виїзду з Петербурга Марко Вовчок займалася
збиранням фольклору, доопрацьовувала раніше написані або тільки накреслені
твори, перекладала російською мовою св…