Реферат Художественный андеграунд 1960-1970-х. Учебная работа № 194354

Количество страниц учебной работы: 10,10

Содержание:
«Введение

Заключение
»

Стоимость данной учебной работы: 585 руб.

 

Учебная работа № 194354. Реферат Художественный андеграунд 1960-1970-х

Выдержка из похожей работы

…….

Стиляжництво та андеграунд як явища хрущовської ‘відлиги’ (1953-1964 рр.)

….. й Заходу на трансформацію мислення радянських громадян є майже недослідженою у вітчизняній історіографії. Соціально-антропологічний підхід до вивчення історії, у ракурсі якого подається окреслена тема, тільки вибудовує собі нішу серед різноманітних історичних напрямів. Натомість російська історіографія вже має низку конкретно-історичних досліджень, що знаменують «зсув» парадигми від макроісторії до мікродосліджень. Мова йде про рубрику «Повсякденність» у журналі «Родина», започатковану в 1993 р. У рамках цього розділу Л. Брусіловська [1], Р. Кірсанова [2], Н. Лєбіна [3 — 5] вивчали західні впливи на культуру радянського суспільства та появу інновацій у його житті. Серед вітчизняних науковців окремі аспекти нашої студії, а саме, розвиток українського костюму в контексті історичних умов і тенденції української радянської моди 1953 — 1964 рр., аналізували Н. Камінська та С. Нікуленко [6].
Інтерес науковців до соціально-антропологічної історії зростає, проте доводиться констатувати, що у вітчизняній і зарубіжній історіографії ще бракує дослідження, яке цілісно розкривало б явища стиляжництва й андеграунду, зумовлені політикою лібералізації 1953 — 1964 рр. Це і становить мету нашої наукової розвідки. Реалізація мети передбачає розвязання таких дослідницьких завдань: проаналізувати період 1953 — 1964 рр. та реформи, проведені М. Хрущовим; розглянути вплив політики послаблення самоізоляції СРСР від Західного світу; охарактеризувати нові тенденції, що зявилися в житті українського суспільства; зясувати наслідки появи стиляжництва та культури андеграунду для подальшого розвитку радянського соціуму.
Період 1953 — 1964 рр. визначається як переломний та парадоксальний етап розвитку радянської держави та її суспільства. Цей час у науковій літературі прийнято називати добою хрущовської «відлиги», що характеризувалася демократичними тенденціями, започаткованими новим політичним керівництвом. Реформи М. Хрущова були повязані зі звільненням радянського суспільства від деяких найреакційніших рис тоталітарного режиму Й. Сталіна в усіх сферах життя, наданням громадянам більших свобод та можливостей, послабленням державного контролю над населенням. Часткова й нестійка лібералізація кардинально не змінила основ тоталітарної системи, проте уможливила поширення новаційних явищ і процесів у побуті та культурі населення, непідконтрольних ідеологічній політиці влади, що впливали на зміну парадигми мислення.
Суттєву роль у цьому процесі відіграло знайомство громадян із культурою та життям західнокапіталістичного суспільства, яке було недосяжним і невідомим. Так звана «залізна завіса», встановлена радянською владою, перекривала людський, інформаційний і культурний обмін, не давала змоги дізнатися через засоби масової інформації чи безпосереднє знайомство про реалії, ідеї та цінності, якими жили люди за кордоном. Натомість партійні ідеологи формували негативне враження про капіталістичний спосіб життя, який зображали переважно «чорною фарбою», а слова «західна буржуазія», «західний капіталізм» розцінювалися як щось «несхвальне» й «неприйнятне» [7, 3; 8, 71].
Неможливість ознайомитися з історичною спадщиною та досягненнями світової культури й науки впливала на звуження рамок світогляду українців. Так, украй обмежена співпраця науковців УРСР з їхніми зарубіжними колегами не сприяла налагодженню стійких стосунків і перешкоджала вивченню досягнень провідних світових учених. Зокрема не було українських математиків на наукових симпозіумах в Единбурзі 1958 р. та Стокгольмі 1962 р., лише один історик із УРСР (і той не українець) був на зїзді істориків 1962 р. у Стокгольмі [9, 190]. Міжнародне наукове й культурне співробітництво переважно проводилося зі слаборозвиненими країнами, що належали до соціалістичного табору.
Послаблення політики самоізоляції від капіталістичних країн вносило свої корективи у світосприйняття радянських громадян і відкривало для них нові можливості. Як зазначалося в редакційній статті журналу «Всесвіт» за 1964 р.: «Пішли в н…