Тема: Роль традиции в истории государственной структуры японского общества. Учебная работа № 354385
Тип работы: Диплом
Предмет: История культуры
Страниц: 105
Год написания: 2014
ВВЕДЕНИЕ 3
1. Становление сегуната как системы государственного управления в
Японии 10
1.1. Япония в период Токугавского сегуната 10
1.2. Изменения японского общества в период Мэйдзи исин 18
1.3. Роль государства в модернизации японского общества со 2 половины ХХ до начала XXI века 29
2. Культ императора как основа новой японской идентичности 35
2.1. Эволюция института императорской власти в добуржуазной Японии 35
2.2. Идеология тэнноизма в период господства императорской системы 40
2.3. Идеология тэнноиэма в современной Японии 48
3. Религии Японии и их роль в традиционной жизни японского общества 60
3.1. Синтоизм — национальная религия Японии 60
3.2. Современные религии Японии 73
3.2. Мифология Японии и ее роль в традициях и культуре 77
ЗАКЛЮЧЕНИЕ 93
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 95
Учебная работа № 354385. Тема: Роль традиции в истории государственной структуры японского общества
Выдержка из похожей работы
Роль наукового семінару, конференції та інших форм комунікації у науці
…….ладі, яке проводиться у формі дискусії
навколо попередньо визначених тем, до
котрих студенти готують тези виступів
на підставі індивідуально виконаних
завдань. Семінари проводяться з основних
тем навчальної програми і є ефективною
формою закріплення теоретичних знань,
отриманих на лекціях і під час самостійної
роботи з навчальною і науковою літературою.
Головна мета
семінарських занять — опанування
студентами навчальної дисципліни,
забезпечення глибокого і всебічного
аналізу та колективного обговорення
основних проблем курсу, навчання їх
елементам творчого застосування
отриманих знань на практиці.
Положення
семінару у науці та його аналіз
Основними
завданнями семінарських занять є:
— закріплення
у студентів теоретичних знань;
— оволодіння
ними науковим апаратом, навичками усного
і письмового викладання навчального
матеріалу;
— залучення
їх до науки, наукових досліджень;
— прищеплення
їм навичок творчого мислення,
самостійного формулювання та висловлювання
власних думок, а також захисту висунутих
наукових положень і висновків;
— формування
в них правового світогляду, здатності
пов’язувати загальнотеоретичні положення
з вимогами повсякденної практики
державно-правового будівництва в країні.
Види проведення
семінарських занять можуть бути
різноманітними. Вони залежать від типу
семінару, змісту і особливостей теми,
складу студентів. Найбільш поширеними
видами на семінарі є: розгорнута бесіда;
виступи з рефератами, доповідями; диспут
у формі діалогу; круглий стіл тощо.
Треба
пам’ятати, що якість семінару перш за
все залежить від підготовки студентів
до нього, тому при підготовці до семінару
кожен студент повинен уважно ознайомитися
з планом, який відображає зміст чергової
теми заняття; прочитати і
продумати свої лекційні записи,
які відносяться до теми семінару;
вивчити чи законспектувати рекомендовану
літературу; скористатися при потребі
консультацією викладача; скласти
розгорнутий план, тези чи конспект
виступу з усіх питань теми заняття.
Студентам
необхідно відвідувати кожне семінарське
заняття. Пропуск семінару позбавляє
студента можливості усвідомити, закріпити
та отримати цілісне уявлення по тій чи
іншій темі. Крім того, це створює значні
труднощі при підготовці до підсумкового
модульного контролю, іспиту.
Деякі
питання роботи на семінарі:
переважну
більшість семінарських занять буде
проведено у формі інтерактивної дискусії,
під ча
…
