Реферат Научная картина мира в социально-гуманитарных науках. Учебная работа № 163049
Количество страниц учебной работы: 17,7
Содержание:
«СОДЕРЖАНИЕ
ВВЕДЕНИЕ ………………………………………………………. 3
1. Понятие научной картины мира …………………………………… 4
2. Картина мира в гуманитарном познании ………………………… 7
3. Социальная картина мира …………………………………………. 11
ЗАКЛЮЧЕНИЕ …………………………………………………… 16
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ ………………………………………… 17
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Афанасьев А.И. , Василенко И.Л. Гуманитарная картина мира.// [Электронный ресурс]: http://www.rusnauka.com/SND/Philosophia/6_afanas_ev.doc.htm
2. Афанасьев А.И. Картина мира гуманитарных наук // Актуальнi проблеми духовностi.КРивий Риг. 2006. [Электронный ресурс]: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Apd/2006_7/Zbirka07/zb07_2006_191-200_afanasiev.pdf
3. Кузнецова Т. Ф. Картина мира.// Информационный гуманитарный портал «Знание. Понимание. Умение» / 2008 / №4 [Электронный ресурс]: http://www.zpu-journal.ru/e-zpu/2008/4/Kuznetsova/
4. Кутырев В.А. Современное социальное познание. Общенаучные методы и их взаимодействие. М., 1988.
5. Микешина Л.А.. Философия науки: Современная эпистемология. Научное знание в динамике культуры. Методология научного исследования : учеб. пособие. — М. : Прогресс-Традиция : МПСИ : Флинта. 2005— 464 с. ,
6. Сабиров А.Г. Философия социально-гуманитарных наук: Учебно-методическое пособие для аспирантов и соискателей нефилософских спец./А.Г.Сабиров – Елабуга: изд-во ЕГПУ, 2006. -55 с.
7. Философия социальных и гуманитарных наук: Книга для чтения по программе кандидатского минимума «История и философия науки» / Редактор-составитель – доктор философских наук, профессор
Мартынович С. Ф. – Саратов: Издательский центр “Наука”, 2009. – 503 с.
»
Учебная работа № 163049. Реферат Научная картина мира в социально-гуманитарных науках
Выдержка из похожей работы
1. Про науку і наукову картину світу
Науку звичайно визначають як особливу сферу духовної, саме, інтелектуальної діяльності людини і людства, ціллю якої є вироблення достовірного знання про оточуючу нас дійсність. Разом з тим, наукою називають і сам результат цієї діяльності —
систему більш чи менш достовірних знань про дану область дійсності —
в вигляді сукупності кількісних законів, загальних ідей-принципів, закінчених теорій, а також нових робочих гіпотез (до останніх, як до частин науки що зазнають найбільших змін, і відносяться слова «менш достовірних»)[1]. З іншої сторони, для науки характерне поступове накопичення ядра більш стійких знань, куда входять названі закони, принципи, і, головним чином, кількісна, математична сторона фізичних теорій. Справа в тому, що навіть спроможність тієї чи іншої теорії передбачати нові явища (а це основний контроль цінності теорії) не виключає того, що дана теорія правильно відображає тільки кількісну сторону явищ (в межах певної теорії). Разом з тим вона може…
